Новини

31-10-2018 | 17:05

Право користування земельною ділянкою (емфітевзис) у зв`язку із смертю власника земельної ділянки

Цивільним кодексом України передбачено загальну норму щодо оборотоздатності об`єктів цивільних прав, а саме: в частині першій статті 178 Цивільного кодексу України вказано, що об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невідємними від фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частини першої-третьої статті 102Земельного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) виникає  на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися або передаватися в порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

Крім того, частина шоста вищезазначеної норми передбачає виключний перелік підстав припинення права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), а саме, у разі:

  1. поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;
  2. спливу строку, на який було надано право користування;
  3. відчуження земельної ділянки приватної власності для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
    3.1 прийняття уповноваженим органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування рішення про використання земельної ділянки державної чи комунальної власності для суспільних потреб;
  4. невикористання земельної ділянки для забудови в разі користування чужою земельною ділянкою для забудови протягом трьох років;
  5. припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів емфітевзису та суперфіцію, укладених у рамках такого партнерства)

Підстави припинення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб визначені і статтею 412 Цивільного кодексу України, а саме:

  1. поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;
  2. спливу строку, на який було надано право користування;
  3. викупу земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю.

Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинено за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.

Отже, слід зазначити, що чинне законодавство не визначає смерть власника земельної ділянки, як імперативну підставу припинення права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).