28-03-2018 | 19:12

Для учнів Ліцея побутового обслуговування фахівці юстиції провели семінар-тренінг про їх права та обов’язки

27 березня представником Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини у Кіровоградській області Олегом Потьомкіним та головним спеціалістом з питань забезпечення діяльності Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини відділу судової роботи та міжнародного співробітництва Вікторією Драбиною проведено семінар-тренінг про призначення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і значення Європейського суду з прав людини у становленні прав людини у Європейській спільноті для учнів Ліцею побутового обслуговування у Кіровоградській області.

Олег Потьомкін на початку семінару зазначив: «Ідея того, що люди володіють невід’ємними правами, корениться в багатьох культурах і стародавніх традиціях. В основі концепції Європейської конвенції з прав людини лежать дві основні цінності. Перша — це людське достоїнство, а друга — рівність. Права людини можна розуміти як визначення базових норм, необхідних для того, щоб жити з почуттям гідності».

Вікторія Драбина розповіла ліцеїстам, що Європейський суд із прав людини – це міжнародний суд, створений із метою контролю за дотриманням країнами-членами Ради Європи їхніх зобов’язань за Конвенцією про захист прав людини й основоположних свобод. Україна ратифікувала Конвенцію у 1997 році, тому громадянин України має право звернутися до Європейського суду з прав людини за захистом свого порушеного або невизнаного права.

На основі практики Європейського суду з прав людини, а саме завдяки розгляду рішення «Концевич проти України» від 16 травня 2012 року учні краще зрозуміли зміст та значення    статті  6  Конвенції  (право на справедливий суд)  та статті 8 Конвенції (право на повагу до особистого і сімейного життя).

Наприкінці семінару Олег Потьомкін відзначив: «Кожна людини не повинна забувати про свої обов’язки, оскільки обов'язок — парна категорія з правом. Права людини і громадянина, якими б великими вони не були, усе ж не є безмежними, абсолютними, оскільки їхнє використання не повинно завдавати шкоди іншим людям, суспільству в цілому. Це застереження міститься в Загальній декларації прав людини 1948 року (п. 2 ст. 29): при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна піддаватися лише таким обмеженням, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших і задоволення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві. Використання людиною своїх прав одночасно передбачає її обов'язок захищати і зміцнювати ці права — заради самого себе та заради інших».